Церква Святого Дмитра, 1831 р. Охоронний номер 1380-іф. Пам’ятка місцевого значення. Розташована за адресою: м. Галич, вул. Д. Вітовського.
Про дату спорудження храму повідомляє напис на пам’ятному камені, що міститься ліворуч від входу. Об’єкт культурної спадщини, який практично не змінив первинний вигляд і не зазнав різноманітних втручань та «покращень» – досі в ньому давні вхідні двері, дерев’яні вікна та відповідне дахове покриття. Поруч храму поховані австрійські та російські військовослужбовці, які загинули в околицях під час Першої світової війни.
У первісному вигляді каплиця існувала до Першої світової війни, впродовж якої була частково зруйнована, а згодом відновлена у 1920-х рр. Під час німецької окупації 1941-1944 рр. із дзвіниці зняли церковні дзвони, їхня подальша доля невідома. У 1989 р. було проведено капітальний ремонт: відремонтовано дах, фасади і внутрішні стіни, відреставровано окремі деталі інтер’єру. Над пілястрами за іконостасом частково поновлено розписи із зображеннями святих Петра та Павла. Фрески «Богоматір з Ісусом», «Святий Миколай», «Святий Дмитро» та «Причастіє Святого Онуфрія», які були раніше знищені, вдалося замінити майстерно виконаними сучасними розписами. Фрески, ймовірно, були написані у рік побудови храму, оскільки на одній із них під верхнім шаром фарби виявлено дату «1831». Зараз у храмі зберігається оригінал і копія ікони Св. Дмитрія.
Будівлі властиві неороманські та неоготичні риси. Мурована, на кам’яному фундаменті, каркасно-стінової конструкції. Дах високий трискатний, увінчаний над центральною частиною нави «сліпим» ліхтарем з невеликим шестигранним куполом, форма якого свідчить про пізнішу перебудову.
