Церква Пресвятої Трійці, 1868 р. Охоронний номер 1140/1. Пам’ятка національого значення. Розташована за адресою: с. Микуличин, Яремчанська міська рада.
Сакральна історична споруда – Троїцька церква, побудована в 1868 р. У прямому сенсі слова вистояла повені і війни і зуміла дивом зберегти унікальну ікону пензля майстра Корнила Устияновича. Дерев’яна церква і по сей день відкрита для прихожан.
Перша письмова згадка про церкву в Микуличині зустрічається в 1700 р. До тих пір дерев’яна церква стояла за кладовищем селища Фальчі, але в 60-х роках 18 ст. вона була знищена сильним ураганом.
Троїцька церква, якою вона є зараз, була побудована в 1868 р. Перша служба тут пройшла в день св. Параскеви. Будівництво затягнулося на два роки, тому що жителі селища не могли визначитися з місцем під церкву. Рішення довелося шукати компромісне: відмовилися від чвар і побудували церкву в центрі села – на ділянці землі попа Герасимовича.
Будували церкву власними силами, але за проектом королівського інженера-архітектора Надвірнянського повітового правління Чайковецкого. Більшість культових споруд в Карпатах будувалися виключно в національних традиціях і за власними уявленнями прихожан. Кожен двір Микуличина брав на себе зобов’язання побудувати 3 метра кам’яної огорожі або оплатити ці роботи «підряднику».
Після сильної повені 1911 р. в церкву нанесло бруд та мул. Ще кілька років прихожанам довелося зміцнювати фундамент і несучі конструкції. Крім іншого дах перекрили бляхою, а дзвіницю – гонтом. За часів Другої світової війни з церкви окупанти вивезли 4 срібних дзвони. Вага найбільшого з них дорівнювала 5 тоннам. Голос цих дзвонів, за словами старожил, було чути за десятки кілометрів!
Усі частини будівлі, крім нижнього ярусу із зовнішніх фасадів, покриті бляхою. До західної гілки примикає тамбур. У південно-західній частині комплексу височіє стара триярусна дзвіниця, якій повернули її первісний вигляд. Цікавим в її устрої є поєднання рубано-каркасної структури (перший ярус – рубаний, другий – каркасний, третій – аркадна галерея).
З моменту спорудження хрести на цибулинах церкви були дерев’яними, але з 1929 року їх замінили на металеві. Ці хрести донині вінчають церкву.
У 1988 р. під час проведення реставраційних робіт під полотняною іконою виявили авторську ікону пензля Корнила Устияновича – видатного художника 2 пол. 19 ст., чиї твори в своїй більшості зберігаються у Львівській художній галереї.
