Церква Царя Христа, 1935 р. Охоронний номер 257-іф. Пам’ятка місцевого значення. Розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 181.
Станіславівський чоловічий василіянський монастир і церква Царя Христа стали останніми нововідчиненими духовними молитовними центрами на галицькій землі перед другою світовою війною. Мрії про його заснування в Станіславові були найзаповітнішими для єпископа ординарія Григорія Хомишина. Владика всіляко підтримував Отців Василіян і поклав на них у складний політичний, економічний час тридцятих років 20 ст. організацію душпастирського служіння для вірних мікрорайону «Майзлі». Отці Василіяни зуміли організувати людей для будови Церкви і монастиря. Прикладом свого чернечого служіння передавали культуру високої християнської духовності й патріотизму до своєї Церкви й народу.
Зведення церкви і монастиря Отців Василіян має свою давню історію. Ще за австрійських часів громадська рада Княгинина-Колонії (Майзлів) подарувала площу під будівництво читальні товариства «Просвіта». Саме ця площа послужила згодом для спорудження осідку Церкви і монастиря Отців Василіян. Храм зведено у візантійському стилі із п’ятьма куполами (на зразок Софійського собору) за планами львівського архітектора Олександра Пежанського. Будівництво церкви розпочалося у 1928 р. та було завершено у 1935 р.
Посвячення Церкви й перша Служба Божа була відправлена у 1935 р. З 1957 року церква була закрита і передана заготівельній конторі. Згодом тут розташувався склад меблів, а пізніше – державний архів.
Після виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля монастирську церкву було повернено отцям Чину Святого Василія Великого. 24 червня 1989 року храм освятили, а потім відремонтували.